Український письменник і журналіст вважає, що війна, яку росія розв'язала в Україні, не має мирного рішення.
«За минулий тиждень мав масу розмов зі своїми зарубіжними друзями та партнерами. Не скажу, що всі, як один, але багато хто з них переконував мене, що до кінця квітня США вирішать питання зі припиненням вогню, довгостроковим перемир'ям і, зрештою, з більш-менш тривалим миром між росією та Україною, — пише Ян Валетов, — Він зможе, казали мене і симпатики демократів, і симпатики консерваторів, включаючи трампістів та не трампістів.
ВІДЕО ДНЯ
Але брали мене глибокі сумніви щодо цього питання. І, як з'ясувалося, я мав рацію.
Перше і найголовніше: у росії та путіна немає жодної причини, щоб зупинятися. Переведена на військові рейки економіка тільки почала розгін і щонайменше кілька років танки будуть не замість олії, а разом із олією.
Друге: гопник, що не отримав по морді на початку процесу оборзіння, поступово втрачає береги назавжди. Його можна лякати, грізно гарчати в його бік, супити брови, тупотіти ніжками, але йому вже не страшно. путін впевнений у тому, що нас дотисне. Повільно поступово доїсть.
РЕКЛАМА
Третє. Він має проблему не тільки з технікою, а й з особовим складом. Але техніку вони таки зроблять, а особовий склад мобілізують. Це вам не наш «грізний» ТЦК, у них все чудово працює на потоці, і мобілізація буде реальною насильницькою мобілізацією, а не пародійним переслідуванням ухилістів. Є «нові території», там особливо церемонитися не будуть, не москва з Пітером. І з віком проблем немає — кого треба, того й візьмуть. І з рекрутингом поки що справляються. Так, чисельність завербованих падає, але дурнів багато і охочі поміняти кінцівки чи життя на гробові поки що є. Ну чого путіну раптом погоджуватися на Трампівські хотілки? Що Трамп йому зробить?
Повільно повзуть російські війська до адміністративних кордонів Донецької та Луганської області. З початку 23 року повзуть до Покровська. Так, не увійшли, не взяли, не стерли з лиця землі. Але обов'язково зітруть.
Що можуть протиставити американці та європейці?
Перетворити росію на корм для риб, як сказав сьогодні сенатор Кеннеді? Для цього потрібні «час та натхнення» та відповідний інструментарій. Прямого удару по москві чекати не доводиться, отже, знову економічні санкції. Жорсткіші, що б'ють по нафтовому бізнесу, але не миттєво діють. Росіяни мають час. І, на жаль, його у них більше, ніж у нас.
РЕКЛАМА
Для того, щоб дати нам прийнятний тимчасовий лаг, американці повинні наростити постачання озброєнь у рази, а джерело такого нарощення поки не зрозуміле — де взяти те, що потрібно зробити?
Можна ще зввести війська на нашу територію. Але ймовірність цього рішення близька до нуля. Або повернути нам відібрану атомну зброю — Будапештський меморандум порушено, підстави для того, щоб відкотити назад, є.
Будь-яке з цих рішень веде до ескалації конфлікту. Аж ніяк не до миру чи перемир'я. У проблеми немає мирного вирішення. Його й не було. І це секрет Полішинеля.
Для того, щоб змусити росію до миру, потрібно мати і силу, і рішучість її застосувати. Сильних навколо багато — рішучих мало. І проблема не в складності примусу, а в тому, що мало хто здатний на такий ризикований крок.
РЕКЛАМА
Існує ще один зовсім поганий варіант — це просто повернутися і піти займатися своїми проблемами. Він можливий. Американці цілком здатні так вчинити. А може їм на думку прийде почати примушувати нас — що теж зовсім не виключено. Нас змусити простіше. Офіс простих рішень при Трампі це чудово розуміє.
Можна не помітити приниження — а те, що це приниження зрозуміле усьому світу — і почати пресувати нас, благо, важелі всім видні. Але це вже зовсім за межею розумності та порядності.
Хоча… про що я? Коли у політиці працювала розумність і, тим паче, порядність?
Загалом, чекаємо, поки прокинеться Трамп".
Фото із соцмереж
Матеріали, розміщені у рубриці «Блоги», відображають власну думку автора та можуть не співпадати з позицією редакції.